Сальмонельоз – інфекційне захворювання тварин, птиці та людини. Хвороба характеризується ураженням шлунково-кишкового тракту, септицемією, специфічними ураженнями міокарду та печінки, а також овариїтами – запаленням яєчників у дорослої птиці. Збудник хвороби – Грам (-) бактерії роду Salmonella родини Enterobacteriaceae.
Незважаючи на багаторічну боротьбу з сальмонельозом в Україні, це небезпечне захворювання продовжують реєструвати як у приватному секторі, так і на великих птахопідприємствах і птахофабриках.
В лабораторії бактеріології та патанатомії ТОВ «Центр Ветеринарної Діагностики» кожного року діагностується значна кількість випадків сальмонельозу курей. Птиця гине, головним чином, з ознаками септицемії. Клінічно хвороба найчастіше проявляється падежем, діареями, кахексією, зниженням продуктивності.
Основні патологоанатомічні зміни, які найчастіше реєструються при сальмонельозі у курей продемонстровано нижче:
Печінка – збільшена та іктерична з петехіальними крововиливами та точковими некрозами; часто орган має щільну консистенцію; зустрічається також фібринозний перигепатит (фото1-3).
Селезінка – збільшена щільної консистенції, має плямистий малюнок («мармурова»), зерниста на розрізі (фото 4,5).
Легені – часто набряклі іктеричні («бронзові») (фото 6).
Нирки – набряклі іктеричні чи застійно гіперемовані (фото 7).
Серце – фібринозний перикардит і білуваті вузлики в міокарді (фото 8,9).
Яєчник – уражені фолікули або сильно гіперемовані, або спотворені, неправильної форми з каламутним кров’янистим вмістом і сполучнотканинними перетяжками; в хронічних випадках відбувається їх ущільнення та зменшення в розмірі; можливі розриви фолікулів (фото 10, 11).
Серозні покриви – фібринозний чи жовточний перитоніт (фото 12).
Кишечник – катаральний ентерит.
Очі – помутніння чи білуваті включення в камері ока (фото 13,14).
Печінка набрякла іктерична з петехіальними крововиливами.
Точкові некрози в паренхімі органу.
Печінка збільшена набрякла з фібринозним випотом на поверхні та точковими некрозами і крововиливами.
Селезінка збільшена набрякла з мармуровим малюнком.
Селезінка збільшена набрякла з вогнищами некрозів
Легені набряклі «бронзового» відтінку
Нирки набряклі іктеричні з солями в сечоводах
Білуваті вузлики в міокарді.
Білуваті вузлики в міокарді.
Перероджені фолікули яєчника. Фолікули щільні неправильної форми з сироподібним вмістом.
Фолікули яєчника з перетяжками і каламутним вмістом
Жовточний перитоніт
Помутніння рогівки
Білі включення в передній камері ока
Диференціальна діагностика зазвичай включає такі хвороби як колібактеріоз, пастерельоз, стафілококоз, хвороба Марека, токсикози різної етіології.
При колібактеріозі як і при сальмонельозі відмічається фібринозний перикардит, перигепатит, перитоніт, оваріїт, але точкові некрози та крововиливи в печінці, як правило, не спостерігаються; також при колібактеріозі не знаходять і вузликів в міокарді.
Пастерельоз і стафілококоз спричиняють схожі патологоанатомічні зміни, але вузликів в міокарді, переродження фолікулів яєчника та включення в очах при цих хворобах не спостерігають.
При деяких формах хвороби Марека (спричиняється вірусом), як і при сальмонельозі спостерігаються білуваті включення в міокарді, печінці, селезінці та очах; на відміну від некрозів і гранульом, які спричиняються сальмонелами, ці зміни представлені розростанням лімфоїдної тканини.
Токсикози різної етіології можуть викликати схожі з сальмонельозом ураження печінки (некрози, крововиливи), а при ускладненні бактеріальною інфекцією (наприклад, E.coli) і схожі ураження серця та серозних покривів.
При перелічених хворобах, частково чи повністю, спостерігаються схожі патанатомічні зміни і для встановлення діагнозу слід проводити лабораторні дослідження: бактеріологічне, гістологічне і ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція). Бажано застосовувати, як мінімум, два з цих методів, що дозволить збільшити точність дослідження та допоможе виявити змішану патологію. Йдеться про випадки, коли одночасно організм птиці вражає декілька захворювань. Досить часто бактерії Salmonella spp. виділяються разом з E.coli. Зустрічаються також випадки, коли сальмонельоз реєструють разом з хворобою Марека або з мікотоксикозами. В таких випадках використання тільки бактеріологічного методу дослідження не дає змоги встановити повноцінний діагноз. У вирішенні цієї задачі часто допомагає гістологічний метод дослідження.
Далі представлено унікальні дані – результат роботи лабораторії за чотири останні роки.
Падіж курей різних вікових груп (від 10 до 669 днів) з різних господарств України досліджували загальноприйнятими бактеріологічними методами. При встановленні діагнозу враховували клінічні ознаки хвороби та дані патологоанатомічного дослідження.
Виділення бактеріальних збудників проводили шляхом висіву на живильні та селективні середовища виробництва BioLife (Італія) та Biocorp (Польща). Посів проводили з серця, печінки, селезінки, яєчника та іноді очей птиці, що пала, на пептонну воду з наступним пересівом на Агар МакКонкі, Агар Мюллера-Хінтона, Кров’яний Агар. Ідентифікацію виділених бактеріальних культур проводили за допомогою тест-наборів API виробництва BioMerieux, Франція та антисальмонельозної полівалентної сироватки Anti-Salmonella (A - 67) виробництва Sifin, Німеччина. Визначення чутливості отриманих ізолятів до антибіотиків проводили диско-дифузним методом за допомогою стандартних дисків з антибіотиками виробництва OXOID, Великобританія.
В таблиці 1 і Гшстограмі 1 показано кількість ізолятів Salmonella spp., виділених при бактеріологічному дослідженні курей в 2014, 2015, 2016 і 2017 роках.
Видно, що найбільшу кількість ізолятів Salmonella spp. було виділено в 2014 році (52 ізоляти), а найменшу у 2017 році (23 ізоляти). Основна маса позитивних на сальмонельоз випадків прийшлася на курей-несучок. Що стосується бройлерів, то зареєстровано всього 5 випадків сальмонельозу серед молодняку бройлерного стада.
Із 139 випадків виділення Salmonella spp. в 40 випадках виділили також E.coli, тобто йдеться про змішану бактеріальну інфекцію.
Як розподілилися виділені ізоляти по областях видно в таблиці 2 і діаграмі 2.
Найбільшу кількість випадків сальмонельозу зареєстровано в Київській та Хмельницькій областях. Хоча, скоріш за все, це пов’язано з тим, що саме з цих районів частіше надсилали матеріал для дослідження.
Всього за 4 роки сальмонельоз було виявлено в 41 птахогосподарстві України. Цікаво, що в багатьох господарствах сальмонельоз реєстрували декілька років поспіль (див. таблицю 3).
+ виділено Salmonella spp.; - не виділено Salmonella spp.
Результати визначення чутливості виділених ізолятів Salmonella spp. до антибіотиків представлено в таблицях нижче (таблиця 4, 5, 6, 7).
Як видно із даних таблиць, виділені ізоляти в більшості своїй були чутливі до майже всього спектру тестованих антибіотиків і лише до Флумеквіну та Окситетрацикліну був значний стабільно резистентний відсоток із виділених сальмонел: Флумеквін – 88% (2014рік), 70% (2015 рік); Окситетрациклін – 42% (2014), 56% (2015 рік), 39% (2016 рік), 33% (2017 рік).
139 випадків сальмонельозу птиці за 4 роки. Охоплено 41 господарство, і це – не маленькі приватні ферми, а досить великі птахофабрики. Враховуючи те, що це дані однієї лабораторії, постає риторичне запитання: «Сальмонельоз в Україні під контролем?!».
Більшість з виділених ізолятів Salmonella spp. чутливі до широкого спектру антибіотиків. Друге запитання: «Чому така кількість повторних випадків сальмонельозу на тих самих птахофабриках? Антибіотикотерапія при сальмонельозі не ефективна?!»
На друге запитання можливою відповіддю буде той факт, що сальмонели здатні довгий час виживати в організмі птиці, персистуючи в макрофагах і у вогнищах хронічного запалення (наприклад, в уражених фолікулах яєчника), де вони захищені від дії антибіотиків (посилання 1,2,3,4).
Ну і звісно третє запитання: «Що робити?!»
У випадках, коли антибіотики не діють, а навколо багато зараженого поголів’я, на перший план виходять біобезпека та вакцинопрофілактика.
Як лабораторія, ми можемо порадити постійно моніторити стадо на наявність Salmonella spp. (досліджувати послід, інкубаційне яйце, завмерлих, задохликів, падіж), перевіряти ефективність дезінфікуючих засобів та якість проведеної дезінфекції, а також застосовувати аутовакцини з ізолятів, отриманих в кожному конкретному випадку сальмонельозу на господарстві.
Посилання
Chappell L, Kaiser P, Barrow P, Jones MA, Johnston C, Wigley P. Vet Immunol Immunopathol. 2009 Mar 15; 128(1-3):53-9. Epub 2008 Oct 17.
Y. M. Saif
Associate Editors
A. M. Fadly
J. R. Glisson
L. R. McDougald
L. K. Nolan
D. E. Swayne
Нижник Б.Ю., Томашевська Т.В., Коцарева Е., Древаль Д.В.,
Лабораторія бактеріології та патанатомії
ТОВ «ЦЕНТР ВЕТЕРИНАРНОЇ ДІАГНОСТИКИ»