Напишите нам
Ваше сообщение отправлено!
Напишите нам
Закрыть

АДЕНОВІРУСНА ІНФЕКЦІЯ, ЯК ОДНА З МОЖЛИВИИХ ПРИЧИН ЖИРОВОГО ГЕПАТОЗУ У ОДНОДЕННИХ КУРЧАТ

АДЕНОВІРУСНА ІНФЕКЦІЯ, ЯК ОДНА З МОЖЛИВИИХ ПРИЧИН ЖИРОВОГО ГЕПАТОЗУ У ОДНОДЕННИХ КУРЧАТ

Мета

Дослідити причетність аденовірусної інфекції до розвитку жирової дистрофії печінки у одноденних курчат.

Методи

Стан внутрішніх органів птиці оцінювали за результатами патологоанатомічного розтину, кількість вітаміну А у печінці курчат визначали фотоколориметрично. Оцінку мікроскопічних змін у внутрішніх органах та наявність специфічних для аденовірусної інфекції ознак встановлювали з використанням гістологічного дослідження. Фарбування тканин здійснювали за стандартною методикою розчинами еозину та гематоксиліну.

Результати

У печінці 23-х одноденних курчат виявлено жирову дистрофію гепатоцитів. Кількість вітаміну А у печінці досліджуваних зразків коливалась у межах 10,0-20,4 мкг/г. Наявність бактеріальної інфекції у батьківського поголів’я пояснює факт, що у 22 % досліджуваних курчат виділено E. coli. За результатами гістологічного аналізу у печінці та нирках батьківського стада курей виявлено внутрішньоядерні базофільні тільця-включення, що свідчить про інфікування птиці аденовірусом та можливість його трансоваріальної передачі. Висновки. Інфікування батьківського стада аденовірусною інфекцією, незважаючи на збалансованість раціону за вітамінами, спричинює жирову дистрофію гепатоцитів та зниження концентрації вітаміну А у печінці одноденних курчат у 1,4-2,8 рази порівняно з нормою.

Вступ

Жировий гепатоз у добових курчат є розповсюдженою проблемою серед багатьох господарств України. Головними причинами цієї патології вважають порушення температурного режиму під час інкубації (перегрів), нестачу вітаміну А, біотину, незбалансованість раціону батьківського поголів’я за поживними речовинами (ліпідами, вуглеводами, протеїнами), вплив мікотоксинів та неорганічних гепатотоксинів [1]. Однак, зазвичай не враховують причетність інфекційних патологій батьківського поголів’я, а саме, ураження аденовірусами [2, 3].

Аденовіруси є поширеними інфекційними агентами у птахівництві. Вони здатні реплікуватись у епітеліальних клітинах організму, не викликаючи помітних клінічних ознак, і можуть слугувати вторинними чинниками патологічного стану [1]. В той же час, деякі аденовіруси, наприклад, вірус геморагічного ентериту індиків та бронхіту перепелів викликають летальні захворювання [4].

Розрізняють три роди аденовірусів (Aviadenovirus, Siadenovirus, Atadenovirus), серед яких саме віруси з першої групи спричинюють інклюзійний гепатит (синдром жирового переродження печінки), гідроперекардит, ерозії у шлунку й до того ж здатні передаватись трансоваріально [1, 3, 5].

З огляду на вищевикладене, метою роботи було встановити причетність аденовірусної інфекції до розвитку синдрому жирового переродження печінки у одноденних курчат.

Матеріали та методи

Об’єктом дослідження були одноденні курчата кросу «H&N Браун Нік» (n=23) та клінічно-здорова птиця з батьківського поголів’я віком 300-360 днів (n = 6), яких було отримано з однієї з птахофабрик Київської області.

Аналіз патолого-морфологічного стану, відібраних для дослідження тварин, проводили у лабораторії патанатомії ТОВ «Центр Ветеринарної Діагностики». Для цього здійснювали евтаназію птиці хлороформом, розтин трупів, опис та фотографування патологічних змін органів.

З печінки, жовткового мішка одноденних курчат та печінки, серця, селезінки курей віком 300-360 днів, попередньо знезаразивши поверхню органів розжареним шпателем, у асептичних умовах, висівали зразки у триптон-соєвий бульйон (HiMedia, Індія) і культивували за температури 37 ºС упродовж 18-24 години. Бактерії з бульйону пересівали на диференційоно-діагностичні середовища Мак Конкі та манітол-сольовий агар (HiMedia, Індія). Для отримання чистої культури використовували агар Колумбія з 5 % кров’ю барана (HiMedia, Індія). Ідентифікацію виділених ізолятів бактерій проводили з використанням APІ тестів (bioMérieux, Франція) [6].

Для гістологічного аналізу у одноденних курчат відбирали трахею, легені, печінку, нирки, шлунок, селезінку, підшлункову залозу, серце, кишківник, мозок, а у дорослої птиці – до того ж яйцевід і периферійні нерви. Відібраний матеріал фіксували швидким методом у 10 % р-ні формаліну, проводили через розчини спиртів, ксилолу та розплавлений парафін. Потім органи заливали рідким парафіном і виготовляли зрізи, які висушували і фарбували за стандартною методикою розчинами еозину та гематоксиліну [7]. Гістологічні дослідження проводили з використанням обладнання Microm та Zeiss у лабораторії гістології ТОВ «Центр Ветеринарної Діагностики».

Кількість вітаміну А у печінці птиці визначали фотоколориметрично. Для цього 0,1 г печінки розтирали з безводним Na2SO4 та хлороформом, до отриманого екстракту додавали ефірат трифториду бору (індикатор). Оптичну густину екстракту вимірювали через 30 с та 60 с за довжини хвилі 610 нм. Кількість вітаміну А (мкг/г печінки) розраховували за формулою [8, 9]:


де Е1 – оптична густина екстракту через 30 с; Е2 – оптична густина екстракту через 60 с; Y – загальний об’єм екстракту; Y1 – об’єм екстракту взятого для аналізу; M – маса наважки.

Для оцінки достовірності експериментальних даних, використовували параметричні критерії нормального розподілу, обчислюючи середнє арифметичне (Хсер.), середню квадратичну похибку (Sх сер.) за кількості повторів дослідів n = 6 та рівнях значимості 0,05.

Результати дослідження

Оцінку стану внутрішніх органів проводили за результатами патологоанатомічного дослідження. У 23-х одноденних курчат виявлено дряблість іктеричність печінки, ознаки жирової дистрофії. Також детектовано гідроперекардит, у 5-х зразків жовточний мішок був жовто-зеленого кольору з каламутним вмістом. Виявлені паталогоанатомічні зміни вказують на порушення обмінних процесів й можливу причетність бактеріальної інфекції до патологічного стану.

Рис. 1. Паталогоанатомічні зміни у одноденних курчат: А, Б – набряк, ознаки жирової дистрофії печінки

Для виключення причетності бактеріальної інфекції до патології печінки було проведено висів зі зразків на живильні середовища, у результаті чого з жовткового мішка та печінки 8 з 23 курчат виділено 9 ізолятів бактерій, що ідентифіковані за фізіолого-біохімічними властивостями як Escherichia coli (n=5), Enterococcus faecalis (n = 1), Proteus spp (n = 1), Staphylococcus aureus (n = 1) та Pseudomonas spp. (n = 1) (табл. 1).

Табл. 1.

Виділені культури можуть викликати загибель добових курчат [10], однак дані з приводу їх участі у розвитку жирового гепатозу у літературі відсутні. Наявність бактеріальної інфекції у добових курчат ймовірно пов’язана з недоліками менеджменту та біобезпеки на господарстві.

Гістологічне дослідження є одним з основних методів діагностики у ветеринарії, оскільки на основі специфічних мікроскопічних змін дає можливість встановити причетність інфекційних та неінфекційних чинників патологічного стану, звузити спектр можливих патологій, а також оптимізувати відбір матеріалу для молекулярно-біологічних досліджень. З огляду на це, нами було проведено гістологічний аналіз внутрішніх органів курчат, внаслідок чого у печінці виявлено некроз та жирову дистрофію гепатоцитів різного ступеня (рис. 2). Структура трахеї, легень, нирок, шлунку, кишечника та мозку була збережена, патоморфологічних змін не зареєстровано.

Рис. 2. Мікроскопічна будова печінки курчат (фарбування гематоксиліном та еозином, збільшення × 1000, 200, 400): А - норма, Б, В, Г - жирова дистрофія гепатоцитів.

За даними літератури дистрофічні зміни, виявлені у печінці могли виникнути внаслідок нестачі біотину, вітаміну А, впливу афлатоксину, порушення температурного режиму під час інкубації (підвищена температура), незбалансованості раціону батьківського стада, а також аденовірусної інфекції. [1].

Для оцінки ступеня метаболічного порушення визначено кількість вітаміну А у печінці курчат й встановлено, що його кількість у печінці усіх досліджуваних зразків була менша за норму у 1,4-2,8 разів й коливалась у межах 10,0-20,4 мкг/г печінки. Однак, з анамнезу відомо, що батьківське поголів’я годували вітамінними високоенергетичними кормами «Мультигейн», що виключає проблеми пов’язані з незбалансованістю раціону за вітамінами та поживними речовинами, інтоксикації. До того ж температурний режим під час інкубації порушено не було. Отже, синдром жирового переродження печінки курчат, а також нестача вітаміну А викликані патологією батьківського поголів’я.

Для виключення причетності патологій батьківського стада до жирового переродження печінки одноденних курчат проведено паталогоанатомічний розтин 6 курей. Серед паталогоанатомічних змін в усіх досліджуваних тварин детектовано набряк та ознаки жирового переродження печінки, набряк нирок, гідроперекардит. Крім того виявлено незначне потовщення залозистого шлунку та катаральний ентерит тонкого кишечнику. Макроскопічних ознак характерних для ураження вірусними захворювання з тропністю до респіраторного тракту та нервової системи не зареєстровано [1].

З огляду на виявлені патанатомічні зміни проведено гістологічний аналіз тканин внутрішніх органів. Встановлено, що у печінці усіх зразків виявлено жирове переродження гепатоцитів, внутрішньоядерні базофільні тільця-включення та поодинокі ділянки з незначними лімфоцитарно-макрофагальними інфільтратами, у нирках та шлунках трьох тварин – округлення епітелію ниркових канальців та фундальних залоз, внутрішньоядерні базофільні включення. Відповідні патогістологічні зміни є специфічними для ураження аденовірусами з роду Aviadenovirus (рис. 3).

Рис. 3. Мікроскопічна структура печінки (А, Б), нирки (В) та шлунку (Г) курей з батьківського стада (фарбування гематоксиліном та еозином, збільшення × 1000, 200, 400): А,Б - жирова дистрофія гепатоцитів, внутрішньоядерні базофільні тільця-включення; В – округлення епітеліальних клітин, внутрішньоядерні базофільні тільця-включення; Г – округлення епітеліальних клітин.

Механізм патогенезу аденовірусної інфекції у печінці базується на тому, що вірус, реплікуючись в ядрі епітеліальних клітин, інгібує транспорт мРНК клітини-господаря у цитоплазму, що призводить до зниження синтезу протеїнів, і як наслідок, порушення гомеостазу та дистрофії/некрозу гепатоцитів [11]. Розвиток жирової дистрофії пов'язаний з тим, що відбувається пригнічення синтезу ліпопротеїнів низької щільності та β-окислення жирних кислот, через інгібування транспорту ацил-КоА у мітохондрії. Зазначені процеси спричинюють накопичення пулу ацил-КоА та триацилгліцеролів у цитозолі гепатоцитів [12]. Зважаючи на наявність метаболічних порушень у дорослої птиці, спричинених аденовірусною інфекцією, в процесі формування ембріонів можуть відбуватись аномалії розвитку, викликані активацією диференціації преадипоцитів та експресії ССАТ/енхансер-звязувального протеїну β, що відповідає за адипогенез [13].

Окрім патогістологічних змін у нирках, печінці та шлунку, у серці 2-х зразків візуалізовано ділянки розриву, порушення анастомозу кардіоміоцитів та крововиливи, у підшлунковій залозі – лімфоцитарно-макрофагальні інфільтрати (рис. 4). Присутність вищевказаних мікроскопічних змін узгоджується з даними отриманими у роботі Sharma S. [11] щодо патологій індукованих аденовірусною інфекцією.

Рис. 4. Мікроскопічна будова підшлункової залози (А) та серця (Б) курей інфікованих аденовірусом (фарбування гематоксиліном та еозином, збільшення × 200): А – лімфоцитарно-макрофагальна інфільтрація; Б – крововиливи, розриви та порушення анастомозу кардіоміоцитів.

Наявність патології серця під час аденовірусної інфекції корелює з ураженням печінки і зниженням синтезу протеїнів, що викликає зменшення колоїдного осмотичного тиску плазми, руйнацію стінок судин у серці, підвищення їх проникності, внутрішньосудинного тиску та, як наслідок, – тампонаду органу [11].

Необхідно відмітити, що у яйцеводах досліджуваних зразків не виявлено жодних патогістологічних змін, що свідчить про відсутність ураження птиці аденовірусом з 3-ї групи (синдром зниження яйценосності), однак не виключає трансоваріальну передачу аденовірусів 1-ї групи. Крім того, за результатами бактеріологічного дослідження не виділено бактерій з роду Salmonella. З печінки та серця двох курей ізольовано лише патогенні штами E. coli, що є вторинним чинником патологічного стану і не здатні призводити до розвитку жирового переродження печінки у одноденних курчат. Слід зазначити, що виділені бактерії E. coli з органів батьківського поголів’я ймовірно контамінують поверхню яйця, в результаті чого й може відбуватись інфікування одноденних курчат. Це пояснює факт, що у 22 % з досліджуваних курчат виділено E. coli.

Таким чином, встановлено відсутність причетності нестачі біотину, вітаміну А, впливу афлатоксину, бактеріальних токсинів, порушення температурного режиму під час інкубації (підвищена температура) та незбалансованості раціону батьківського стада до патології печінки досліджуваних одноденних курчат. Визначено, що ураження батьківського поголів’я аденовірусом з першої групи може спричинювати жирову дистрофію гепатоцитів та зменшення кількості вітаміну А у 1,4-2,8 рази в печінці одноденних курчат порівняно з нормою.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

  1. Disease of poultry / ed. by Saif Y.M. et. al. [12th edition]. – Oxford : Blackwell Publishing, 2008. – 1409 p.
  2. Hafez M. H. Avian Adenoviruses infections with special attention to inclusion body hepatitis/hydropericardium syndrome and egg drop syndrome // Pakistan veterinary journal. – 2011. – Vol. 31. – P. 85–92.
  3. Zhao J., Zhong Q., Zhao Y. Pathogenicity and complete genome characterization of fowl Adenoviruses isolated from chickens associated with inclusion body hepatitis and hydropericardium syndrome in China // PLoS One. – 2015. – Vol. 10. – P. 1–14.
  4. Sharma J. M. Hemorrhagic enteritis of turkeys. // Vet. Immuno. Immunop. – 1991. – Vol. 30. – P. 67– 71.
  5. Ono M., Okuda Y., Yazawa S. Adenoviral gizzard erosion in commercial broiler chickens // Vet. Pathology. – 2003. – Vol. 40. – P. 294–303.
  6. Edinger R. C. Supplementary rapid biochemical test panel for the API 20 E bacterial identification system / P.C. Migneault, F.S. Nolte // Journal of Clinical Microbiology. – 1985. – Vol. 22. – P. 1063–1065.
  7. Горальский Л.П., Хомич В.Т., Кононський О.І. Основи гістологічної техніки у нормі та при патології. – Житомир.: Полісся, 2005. – 288 с.
  8. Биохимические методы контроля метаболизма в органах и тканях птиц и их витаминной обеспеченности / разраб. П.Ф. Сурай, И.А. Ионов; Госагропром УССР, Южное отделение ВАСХНИЛ, Украинский научно-исследовательский институт птицеводства. – Харьков, 1990. – 138 с.
  9. Комбікорми, премікси, вітамінні препарати, продукція птахівництва. Методи визначення вітамінів А, Е, В2 та каротиноїдів: ДСТУ ISO 4687-1:2006. — [Чинний від 2006—11—07]. — К. : Держспоживстандарт України, 2007. — 81 с. — (Національні стандарти України).
  10. Nasrin S., Islam M. A., Khatun M. Characterization of bacteria associated with omphalitis in chicks // The Bangladesh Veterinarian. – 2012. – Vol. 29. – P. 63 – 68.
  11. Sharma S., Asrani R. K., Singh G. Outbreak of hydropericardium syndrome associated with ascites and liver rupture in caged broilers // Veterinary Research International. – 2014. – Vol. 2. – P. 33-45.
  12. Dowman J. K., Tomlinson J.W., Newsome P.N. Pathogenesis of non-alcoholic fatty liver disease // An International Journal of Medicine. – 2009. – Vol. 103. – P. 71 – 83.
  13. Ponterio E., Gnessi L. Adenovirus 36 and Obesity: An Overview // Viruses. – 2015. – Vol. 7. – P. 3719 – 3740.
Денис Древаль
Денис Древаль
Заведующий лабораторией патанатомии и бактериологии
Алексей Нечипуренко
Алексей Нечипуренко
Заведующий лабораторией гистологии
Дмитрий Провозин
Дмитрий Провозин
Заведующий лабораторией анализа кормов и воды
Ирина Собко
Ирина Собко
Директор ООО "Центр Ветеринарной Диагностики"