Напишите нам
Ваше сообщение отправлено!
Напишите нам
Закрыть

ОБЕРЕЖНО! ВІСПА ПТИЦІ!

ОБЕРЕЖНО! ВІСПА ПТИЦІ!

Віспа птиці досить поширена у світі та призводить до значних економічних втрат, наприклад, щорічні збитки, викликані віспою курей у Франції, оцінюють у 200 млн. франків. Україна благополучна щодо цього захворювання, але існує великий ризик виникнення спалахів.

Як відомо, віспа птиці – це контагіозне, переважно хронічне, захворювання, яке характеризується віспяною екзантемою, дифтерійними ураженнями слизових оболонок ротової порожнини, верхніх дихальних шляхів та кон'юнктивітом. Віспою хворіють кури, голуби, канарки, шпаки, фазани, індики, гуси, качки, цесарки, папуги, зяблики, горобці, чайки та ін. види.

Збудником захворювання є ДНК-вмісний вірус з родини Poxviridae роду Avipoxvirus, який здатен зберігати свою життєздатність у приміщенні пташника протягом 5-6 місяців, тому дезінфекція є важливим засобом контролю захворювання. Розрізняють моно- та поліпатогенні штами вірусу, що відповідно можуть уражувати один або одночасно декілька видів птахів. Зараження відбувається через укуси комах, у результаті прямого контакту з хворою птицею, гризунами та предметами, що містять вірус. Вірус віспи - епітеліотропний. Уражені епітеліальні клітини утворюють бородавчасті розрощення на шкірі або дифтеритичні плівки на слизових оболонках, тому розрізняють шкірну, дифтеритичну та змішану форми. Інкубаційний період у курей триває від 4-х до 10 днів. Найбільш чутливим до захворювання є молодняк, доросла птиця найчастіше хворіє восени та взимку.

Наразі в Україні можуть бути зафіксовані поодинокі випадки ураження курей вірусом віспи, що може бути пов'язано з використанням неякісних, невідповідних типів вакцин (існують вакцини проти віспи голубів, індиків, курей, однак вірус віспи голубів може уражувати й курей) та схем вакцинації, недотриманням правил менеджменту. Постановка діагнозу проводиться на основі аналізу патологоанатомічних та паталогоморфологічних змін. Специфічною ознакою шкірної форми віспи є утворення папул, що можуть об'єднуватись у нарости сірого кольору з геморагіями, найчастіше на голові, гребні та повіках (рис. 1). Формування струпів триває протягом 1-2 тижнів і закінчується десквамацією некротизованого епітелію та, як наслідок, формуванням гладких рубців. Якщо струп видалити раніше, на його місці з'являється серозно-гнійний ексудат.

Рис. 1. Паталогоанатомічні зміни при шкірній формі віспи (фото з архіву лабораторії патанатомії та бактеріології ЦВД, 2015 р.).

При дифтеритичній формі на слизових оболонках з'являються білі непрозорі вузлики. Вони збільшуються у розмірі, зливаються, стають жовтого кольору та утворюють псевдодифтеритичну або дифтеритичну мембрану. Внаслідок видалення мембрани залишаються геморагічні ерозії. Запальний процес поширюється на інфраорбітальні синуси, зів, гортань та стравохід. Однак, остаточна постановка діагнозу можлива лише після проведення гістологічного дослідження уражених ділянок шкіри та слизових. Тривалість дослідження становить 2-3 дні. При гістологічному аналізі реєструють гіперплазію та некроз епітелію, збільшення розміру епітеліальних клітин, еозинофільні цитоплазматичні тільця-включення, а саме, тільця Болінгера та Бореля (рис. 2).

Рис. 2. Мікроскопічна будова шкіри (фарбування гематоксиліном та еозином): 1 – гіперплазія епітеліальних клітин; 2 – ацидофільні внутрішньо-цитоплазматичні тільця-включення (фото з архіву лабораторії гістології ЦВД, 2015 р.)

Зазвичай інфікування віспою також супроводжується ураженням бактеріальною інфекцією та появою лімфоцитарно-макрофагальних інфільтратів у дермі (рис. 3).

Рис. 3. Мікроскопічна будова шкіри (фарбування гематоксиліном та еозином): 1 – скупчення коків; 2 – лімфоцитарно-макрофагальні інфільтрації у дермі (фото з архіву лабораторії гістології ЦВД, 2015 р.)

Під час діагностування віспи необхідно виключати такі захворювання, як авітаміноз А, інфекційний ларинготрахеїт, пастерельоз, аспергільоз, кандідомікоз, мікоплазмоз, які інколи можна прийняти за атипічну форму хвороби або, що часто буває, коли вони протікають одночасно з віспою. Отже, використання правильного підходу до діагностики віспи, а саме, поєднання патологоанатомічного та гістологічного аналізу, надасть можливість швидко визначити причину патології, вчасно локалізувати захворювання та значно зменшити витрати на господарстві.

Алексей Нечипуренко
Алексей Нечипуренко
Заведующий лабораторией гистологии