Напишите нам
Ваше сообщение отправлено!
Напишите нам
Закрыть

Голландський досвід контролю Leptospira Hardjo та модель оздоровлення неблагополучних господарств

Голландський досвід контролю Leptospira Hardjo та модель оздоровлення неблагополучних господарств

Вступ

За результатами моніторингу ситуації щодо лептоспірозу в господарствах Європи L. Hardjo визнана найбільш актуальним збудником, що викликає лептоспіроз у великої рогатої худоби. Це захворювання може призводити до втрат продуктивності та абортів у корів. Але актуальність цього збудника зростає, оскільки L. Hardjo вражає людей, що перебувають у безпосередньому контакті з худобою, та викликає так звану «лихоманку дояра». При несвоєчасному виявленні та за відсутності лікування ця хвороба може навіть закінчитись летально.

Все це робить контроль за цією хворобою необхідним заходом, спрямованим на безпеку людей та зниження ризиків втрати продуктивності тварин, а отже й економічних втрат.

В Європейських країнах на рівні держави проводять моніторинг ситуації щодо L. Hardjo у господарстві та впроваджують Програми контролю та оздоровлення у разі виявлення збудника.

Чи актуальна Leptospira Hardjo у Вашому господарстві? Для відповіді на це питання потрібно дослідити лише одну збірну пробу молока з танку чи з молоковозу у Вашому господарстві.

Інфікування корів Leptospira hardjo

Як і багато інших інфекційних хвороб, основною причиною зараження в стадах є контакт з інфікованими тваринами та введення великої рогатої худоби з іншого стада. Так, купівля та змішування тварин у стаді є важливими факторами для занесення L.hardjo в господарство. Також L.hardjo може бути занесена через інфіковану сперму та споживання зараженої води.

У стаді інфекція, в першу чергу, поширюється при обнюхуванні сечі заражених тварин здоровими (наприклад, при введені нових тварин в стадо або корів в охоті); також через воду, забруднену сечею (баки); крім того певну роль у зараженні можуть відігравати інфіковані бики (сперма).

Бактерія L.hardjo проникає через неушкоджені слизові оболонки очей та носа, матки, пошкоджену шкіру або орально разом з інфікованими краплями сечі. Інфекція передається через прямий контакт з інфікованою сечею або через воду та корми, які забруднені сечею хворих тварин та через сперму інфікованих биків.

Бактерії починають виділятися через 5-10 днів після інфікування. Інфіковані тварини здатні виділяти бактерію L.hardjo через сечу досить тривалий час (іноді навіть більше року). Такі інфіковані тварини є джерелом інфекції для сприйнятливих тварин і для людини.

Симптоми у великої рогатої худоби

Інфікування бактерією L.hardjo може спричинити зниження продуктивності, зростання кількості соматичних клітин та аномальну морфологію молока в одній або кількох долях вимені (підвищення густоти, подібної до йогурту). Крім того, інфікування L.hardjo може призводити до абортів, але частіше це захворювання перебігає безсимптомно.

Втрати в господарстві

Втрати відбуваються через зменшення обсягів виробництва молока у хворих тварин та аборти.

Ризик для людей

Передача лептоспірозу від великої рогатої худоби до людини можлива через сечу інфікованих тварин при потраплянні сечі на рани, вдихання парів сечі при очищенні зони доїння) або через абортплід та ін. Це захворювання у людей зветься «лихоманка дояра». Симптоми цього захворювання не є специфічними і схожі на симптоми грипу. Серед симптомів лихоманки дояра можна відзначити раптовий (як правило, важкий) головний біль, лихоманку, болі в м’язах та суглобах, чутливість до світла, нудоту та блювання. Іноді виявляються розлади печінки (жовтяниця) та нирок. Якщо не призначити антибіотики на ранній стадії захворювання, відновлення після лихоманки в організмі людини буде відбуватися дуже повільно (до 1,5 року). У Нідерландах контроль за захворюванням на лептоспіроз, викликаний L.hardjo, у людей та тварин є обов’язковим.

Діагностика лептоспірозу у ВРХ

Виявити бактерію L.hardjo складно, проте антитіла до неї можуть бути легко виявлені в пробах крові або молока. Клінічні прояви у великої рогатої худоби зустрічаються рідко, оскільки у більшості випадків інфікування цим збудником протікає субклінічно.

Підставою для проведення лабораторних аналізів зазвичай є необхідність встановити статус господарства щодо інфікування L. hardjo, а також для отримання сертифікату відсутності лептоспірозу у стаді.

Діагноз на лептоспіроз може бути встановлений шляхом виявлення антитіл у зразках крові або молока методом ІФА.

Діагностичним інструментом для виявлення L. Hardjo є комерційні тест-набори ІФА, що виявляють антитіла безпосередньо до цього збудника і не дають крос-реакції з антитілами інших лептоспір. Великою перевагою цих наборів є можливість дослідження індивідуального молока, молока з цистерни та сироваток крові. Дослідивши одну пробу молока з цистерни чи молоковозу, ви встановлюєте статус щодо цього захворювання на рівні всього вашого господарства.

Заходи контролю

Якщо в ході дослідження збірної проби молока (з танку) виявили антитіла L. Hardjo, це означає, що господарство неблагополучне щодо цього збудника. Бактерія L. hardjo назавжди залишиться в нирках інфікованої тварини. У таких тварин бактерія може виділятися в будь-який момент, тому постійно існує ризик інфікування інших тварин на цій же фермі та нововведених тварин у стадо. Також існує ризик інфікування людей, що працюють на фермі.

Наступним кроком є встановлення відсотка інфікованих тварин у стаді. Для цього слід дослідити кров або індивідуальне молоко від усіх тварин на неблагополучній фермі.

Лікування хворих тварин

При викоріненні лептоспірозу, слід враховувати відмінність між інфекціями "active" і "dead end". Інфекцію називають "active", якщо в стаді виявлено одну або кілька тварин з антитілами проти L. hardjo. Інфекцію називають "dead end", якщо при дослідженні всього стада чітко встановлено групу тварин з антитілами проти L. hardjo та групу тварин без них.

В разі інфекції "active" рекомендується лікувати все стадо. Це означає, що всіх тварин, від самого молодого теляти до найстарішої корови, обробляють дигідрострептоміцином один раз в один і той же день. У разі інфекції "'dead end" всім тваринам, що мають антитіла до L. hardjo, призначається одноразово препарат дигідрострептоміцин.

Програми сертифікації

В Нідерландах існує дві Програми сертифікації господарств. На молочних фермах впроваджують програми: «leptospirosis-free» та «leptospirosis treated». Для інших ферм доступний лише сертифікат «leptospirosis-free».

Для чого існує Сертифікат «Leptospirosis-free» на молочних фермах

Оскільки лептоспіроз L. hardjo може призводити до втрат молочної продуктивності та абортів у корів, а також через те, що ця зоонозна хвороба здатна передаватися від тварин до людей, у Голландії за вимогами Молочної асоціації молоко повинно бути отримане від корів, що вільні від лептоспірозу (L. Hardjo).

Як сертифікувати стадо?

Для початку слід відібрати зразки крові для виявлення антитіл до L. Hardjo. Зразки крові слід відібрати від усіх самок тварин старше 1 року та всіх биків. Якщо тварини введені в стадо протягом останніх 4-х тижнів, дослідження буде відкладено на декілька тижнів до моменту, доки остання введена тварина не буде перебувати на фермі щонайменше місяць.

Якщо тварини у віці до 1 року вводяться з господарства, що в минулому було неблагополучним щодо лептоспірозу (L. Hardjo), проби беруть від усіх телят, молодше одного року.

Якщо у всіх пробах крові не виявлені антитіла до L.hardjo, ферма негайно може отримати сертифікат «leptospirosis-free».

У випадку, якщо в однієї або кількох тварин були знайдені антитіла до L.hardjo, є три варіанти реагування:

  1. Тварин, у яких були виявлені антитіла, вибраковують протягом восьми тижнів. Після цього, протягом 4-8-ми тижнів досліджують змішану пробу молока (з танку) для встановлення подальшого статусу стада: вільне стадо від лептоспірозу чи ні.
  2. У випадку, якщо більшість тварин інфіковані L.hardjo, вибракування – це неприйнятний захід щодо оздоровлення. В таких випадках рекомендовано лікування: ферма стає на шлях Програми «leptospirosis treated» (див. вище).
  3. Не виключається третій варіант: нічого не робити. Проте, в такому випаду, будь-яке інвестування знецінюється.

Перевірка статусу вільного від лептоспірозу господарства

На благополучних молочних фермах молоко досліджується на лептоспіроз (збірна проба з танку) три рази на рік для встановлення, чи дійсно стадо вільне від захворювання.

Також досліджують на лептоспіроз (L.hardjo) кров від корів, в яких стався аборт.

Сертифікат вільного від лептоспірозу господарства

GD Animal Health ltd. (лабораторія в Нідерландах) та голландська Молочна асоціація ведуть облік ферм за їх статусом щодо L.hardjo та гарантують, що перевірка проб крові та молока відбувається вчасно. Також GD Animal Health ltd. проводить перевірку на виявлення того, чи завозилися тварини з вільних від лептоспірозу ферм чи ні. У разі, якщо сертифіковане господарство придбало тварин із несертифікованих ферм, статус вільного на лептоспіроз господарства призупиняється.

У разі, якщо у завезених тварин протягом 4-8 тижнів після прибуття у ході перевірки не виявляють антитіл проти L. hardjo, статус господарству повертається знову.

Для отримання додаткової інформації див. «The Certification Rules Leptospira hardjo in cattle – 2002».

Сертифікат вільного від лептоспірозу господарства для немолочних ферм

Спеціалісти, що займаються розведенням ВРХ, обирають цю форму сертифікації з профілактичних міркувань. Вони хочуть заощадити на медичних витратах (аборти, народження слабких телят), а також хочуть торгувати у просторі вільних від лептоспірозу господарств. Крім того, вони не хочуть ризикувати при введенні інфікованих тварин з інших господарств.

(за матеріалами GD Animal Health ltd., 2017)